2008-12-23 : Danna : тягар гріхів

Грудневий вітер ломить крила, Із ангела зриває німб, І він, заплаканий, лиш мріє Про спокій вже давно минулих днів. Про теплу осінь у багрянці, Що сяє ароматом хризантем, І про грайливі приморозки вранці, Які розтануть під розпачливим дощем Враз, обривається видіння Й зима дощем виводить з забуття. Й оце заплакане і неземне створіння Навзрид чита молитву каяття… Надломане крило кровить сльозою Й безвольно падає , звисає із плеча В душі покора бореться з журбою, Та сили першій вже не вистача. Й гріховна суть журби розправить чорні крила Над ангельською суттю почуттів, Які самому вже нести - не сила – Болять його недужі крила під тягарем підступності гріхів.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14696.html