2009-03-03 : Loffofora : Ч...1

Моє тіло стомилось. Я ладен відпустити їх. Але ними я живу, кохаю, дихаю. Кожного ранку вона відкриває мені двері І кожного вечора я тікаю від неї. Я плююсь від неї. Але вона і в моїй слині і в сечі. Мелодія смерті хоче крові. Крові і сперми. Руйнацій і сподівань. Гівна і моїх сліз. «шиш тебе, Ермолаев!»

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/15114.html