| Я обстригаю нігті і волосся.
Я змиваю бруд з своїх рук. Навіть ходжу на роботу. Але їй того мало. Ти суко, МС! Волію ще раз побачити сніг. Білий, холодний сніг, який буває тільки там. Там де закінчується сон і приходить свідомість. Свідомість даремно прожитих днів, Втрачених можливостей і безкінечного порно. Я кінчиками пальців руки відчув дотик дна. Ніжно-лукаві поцілунки смерті. Запах жіночої плоті і свого поту. Смак гіркої туги і безмежної радості. Я був на сповіді у самого себе І я кохав самого себе. Коли прийде літо той сніг все ще буде там. Незайманий як чотирнадцятирічна дівчина З гірського села біля Черемошу. Її волосся протікає по трубах і виливається із наших кранів. Ми п’ємо ту воду А потім з наших уст ллється казус. Але той сніг все-таки є. Ти чуєш мене, суко? Мартинюку Андрію. Перша ніч весни 2009р. – – смерть +. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/15123.html |