2009-04-24 : Ivan Kulinski : наповнювачі

смак насправді прощання солодке, нудотно-солодке, як незброджена брага. як карамельна патока. як ароматизована губна помада. як дешеві сигари з лікерними ароматами. воно застигає у горлі великим шматком цукрової вати, що, мало того що вата, так ще й солодка. сука. ти стоїш на платформі і ковтаєш її, ковтаєш, разом з залізничним пилом, оголошеннями по гучномовцю, їдким запахом циганських дітей і свіжих, завжди, біляшів. насправді прощання трапляється тільки раз в житті. прощання: солодке, як вата. як вата з армійських спальників. як вата у операційній. один раз у житті. а потім до нього звикаєш. звикаєш з першого разу. як до ментолових жуйок. орбіт солодке прощання. сука. рима ми будемо білими дірами. чорними едельвейсами. ми будемо жити, кохана у горах або у морі. нехай не виходить літати дешевими авіарейсами, ми станемо птахами сірими. ми станемо пухом тополі. з тобою ми будемо в риму, нехай користовану всіми. нехай у банальну, галіму, як кримські чаї із сіна. ми будем двома горобцями, що не розрізнити у зграї. тільки би до нестями цвірінькать: кохаю, кохаю. щедрівка як у нашому селі кращі в світі ковалі! кращі в світі пастухи! кращі сапи і граблі, кращі з таком лантухи! кращі дірки в лантухах! кращі хустки у гробах! як у нашому селі груші родять у ріллі! на калині – карасі, в будах брешуть жиди всі. як у нашому селі у озерах – москалі! в магазині – кочерга, а в печі – хліб вистига! на столі – горівка, за вікном – щедрівка! в роті – цукору шматок, у волоссі любисток, в ліжку – господиня гожа! ой, дай боже!

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15442.html