2009-05-29 : Loffofora : ВУЛКАН

Не замикайся в собі – ти зростиш у грудях біль. Я цілую твій рот і очі, але знову повертаюсь назад і... Це все, що я хочу. Не будуй собі світ навколо – вулкан розплавить тебе… Ким тобі я є? Це щось зовсім, зовсім не справжнє. Чим тобі я є? Я не потрібен тобі. НАщо? Хто тобі я є ? Я напевне не твоя воля. Ти даєш мені кілометри гірських доріг, Але зараз мені так треба моря. Не кидай себе… Поперед мене. Я цілую твій рот і очі, ти повертаєшся знов і знов. Хіба це все, що від мене ти хочеш? Не отруюй мою любов навколо – вулкан розплавить мене… Ким тобі я є? Це щось зовсім, зовсім не справжнє. Чим тобі я є? Я не потрібна тобі. НАщо? Хто тобі я є ? Я напевне не твоя воля. Ти даєш мені кілометри гірських доріг Але що я зможу дати тобі? Я просто прохожу наскрізь. І нічого, нічого нового. Ні, ні, це тільки інша фаза пошуку того, Чого я потребую . Це те, що може зробити мене сліпим І те, що мене плющить. Ніби нова хвороба, вона ще занадто молода, Щоб приборкати лаву вулкану всередині мене. Вона все ще занадто юна. Я цілую її рот. І я її непотріб.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15680.html