2009-06-26 : Гадзінський Ярослаwww : За перегородками затінку

Полудневі, підвіконні кущі, ніби волокна старої зубної щітки, на пультах проспектів запалі витерті кнопки міських клумб. Змішуються на віконному склі сонячні відтінки й відмітки. Нагадуванням чогось потойбічного долинає гудіння з труб. І вижухлі, післязимові стебла мальв, як поодинокі втомлені вишки назавжди збанкрутілих чужоземних операторів мобільного зв’язку. Розлита ртуть газетних рядків.У паркових дерев зламався запобіжник, Та й наші з вами голоси перетворюються на якусь субстанцію в’язку. Викорчуване, безкриле коріння подібно до неопізнаних частин скульптур чи пам’ятників одного з підземних часових поясів та тіньових режимів. По брудному склу крізь перепади частот пропливає старенький абажур, як щоденне серце, як швидке обертання в барабані при повному віджимі.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15883.html