2009-07-04 : PawlikDoc : Нарешті пограємось

Твої вії опираються на мої тонші але міцніші вії струшуючи дитячі іграшки та пилок ми разом дивимось у вікно нашої щасливої кімнати співставляючи вирости хмарок з гілкою акації відгадуємо навипередки куди вони летять сьогодні ці білі пір'їнки іноді чорні вночі у вікні не залишиться нічого цікавого і ми нарешті пограємось

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/15926.html