2009-08-06 : олейна : Жіноча хвороба

Я не буду оригінальна: Закохана жінка – фонтанує дотепною творчістю, Втілює привабливу мудрість. Кохана ж– інтелектуально вмирає від щастя. Душа, розростаючись мов ракова пухлина, Мов паразит на деревині тіла, На серцевині мозку, Заповнює все - собою, Наповнює всім – себе, Віддає-випиває Свої-чужі соки. І ось, перетворена на Форрест-Гамп-Вона, Дивишся зосереджено-просто Захоплено-щиро В самісінькі очі Всесвіту, Сконцентрованому в одній людині: ВІН – мудрий і дужий. І віриш, так необачно, що все буде добре… Щоправда, є спосіб розумним лишатись завжди, навіть купаючись у коханні – треба любити себе до нестями.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16119.html