2009-08-17 : Yuta : фарби

...інколи втомившись від повсякденності та одноманітності безглуздих діалогів та непотрібних дискусій дістаєш зі старенької шафи свої кольорові фарби в яскравих пляшечках трішки розводиш їх крижаною рідиною, (якщо потрібно) додаєш звичайно пару кубиків льоду наливаєш в високі келихи і починаєш створювати шедеври наприклад дерево враховуючи особливості його будови вже бачиш фактуру його кори яка вимальовується за допомогою штрихування в вигляді різноманітно вигнутих ліній що перетинаються гамірну вулицю яка ніби на мить замовкає перетворюючись на велетенський мурашник з купкою метушливих комах які хаотично рухаються в броунівському русі твою постать яка незрозуміло яким чином виринає з цієї купи безглуздих та бездумних створінь.. починаєш інтенсивніше змішувати різні фарби прагнучи досягти найбільш правдивого відтворення реальності змішуєш доти, доки вистачає натхнення... (мистецтво я вам скажу воно так захоплює) та коли фарби раптово закінчуються і твої руки безжалісно викидають в смітник порожні пляшки і незавершені полотна розумію що ти таки маєш рацію так мені не судилося стати пікассо чи якимось кліматом і навіть не далі чи моне

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16188.html