2009-08-26 : олейна : на +0,5 і про любофф

* * * Зловити вітер в павутиння днів, заплутувати плетиво хвилин, не знати сенс твоїх яскравих снів, не закликати-предрікати змін, а жити так, як пити з джерела - у спрагло-несвідомій простоті... Адже твоя любов мене знайшла, і ти її проз мене не пустив. * * * Мене не лякає "а що буде завтра?". Проб'є гучно час - я вклонюся й скорюся. Усе що було - не мана і не гра. Та якщо ти зупинишся - не повернусь я. І плакати буду, і лікті кусати, і пестити спогади в теплій долоні, й на свято дзвонити. Та двічі ступати в засмучені води, чужі і холодні, не стану. Не станеш. Ми маєм повагу і маємо вдячність за дні і за рОки. Твоїх поцілуків почесні відзнаки бринітимуть в серці при кожному кроці.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16248.html