2009-09-04 : Yuta : 10 хвилин
[Имя автора было скрыто первые сутки]

на табло кляті цифри – «21:30»: рейс до Каліфорнії…ще десять хвилин. і мене вже не стане… свідомість не повернеться до реальності. серце, здається, зараз вистрибне з грудей. чекаєш чуда: а раптом відмінять рейс? нельотна погода, чи що там ще? чи затримають хоча б на годину?.. і ми, закинувши валізи подалі, підемо дивитися на вечірнє небо аеропорту, блимання літаків-світляків, зайдемо до улюбленої кав'ярні, будемо пити наш "шалений" напій, і «випадково» забудемо про твій відліт… і не почуємо, що пасажири запрошуються на посадку. «а, до біса ту Америку»- скажеш ти. ми поїдемо додому дивитися кльове кіно, кохатися, пити вино на балконі, танцювати під Лору Андерсон та Брубека , слухати Іггі Попа, пити вино, кохатися… як востаннє. тут... а не в довбаному Сан-Дієго. «мала, чекай на мене»- оговтуюсь, на губах - солоно… кулаки, стиснуті до крові. в мобілці – противний голос: «абонент в зоні недосяжності». перед очима Тихий океан і Сан-Дієго…

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16323.html