| Вже скоро , ще одна хвилина,
І ми почуєм плач дитини, Перші звуки цього немовля... Та чому ж навколо тишина?.. Щось піднялось догори... Чому поблякли кольори? Чому , чому ніхто нас не вітає? А лікар каже: "Ми Вам співчуваєм..." Ні! Ніяк! Цього не може бути! Не вірю! І не хочу чути! Піти вперед , назад не подивившись Померти , ще ненародившись... І де був Бог , коли це дитинча Померло в лікаря в руках? Можливо це любов безмежна, Забрати душу вже на небо? А може це лише ігра? Незнаю... Можливо ні , можливо й так... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/16725.html |