| Держиш,
держално зроблене з липи, липовий чай ми п’ємо у часи надвечір’я, литки білішають літо давно закінчилось, так що засмага тримається лиш на проблемних ділянках шкіри. Вже не сумуєш і не засмучуєш подрузів, вже не смітиш бо у кишенях порожньо, навіть у внутрішніх, навіть якщо вивернути, навіть якщо познаходити всі пересушені родзинки. Вже від землі відчуваєш лише тепло, певно те саме що грітиме збіжжя під снігом, певно те саме що м’ясо припне до кісток як доведеться позбутись проблемних ділянок мрії. Барва мине і усе пофарбується білою - снєжкою з гіпермаркету будмете-ріалів, і тоді я принишкну і знову вслухатимусь в дно, вже навсе перестиглого липового раю. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16816.html |