2009-12-18 : PawlikDoc : Про кохання(з алюзіями на Б.О.Горобчука)

Кохання мігрує світом ніби вірус чи молекули вишуканих парфумів вічних й стійких до будь-яких температур невже зрозуміли б мене — з чорною тканиною на очах ватою у вухах шаликом? розум каже — ховайся імунітету немає — лише усвідомлення його відсутності тобі допоможе ніхто не знає коли виникло кохання саме таке — п'янке й червоне ніби артеріальна кров чи означало світанкове сонце, світлі краплі дощу що стікали молодими черешнями Раю — кохання чи, може, налитий вином погляд Єви це означав — непомічена Адамом зміна закохані цілуються закохані сплітаються й видно як змії переповзають із рота в рот з долоні в долоню а особливо очима витравлюють ніби кислотою поливають цей беззахисний світ у когось кохання бризкає чи плаває в меду у когось все й одразу а мені виходить — ховатися серед цього — під панцирем повзати черепахою повільно заповзаючи на бардюри повільно сповзаючи з бардюрів боязко послизатись на каналізаційних решітках дихати парфумами, кашляти цей страшний вірус ця винищуюча хвороба — адже кохання не терпить чужих тіл воно неминуче ділить людей на приречених Адамів і Єв на приречених і мене на приречених і мене

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16993.html