| Набита снігом
тверда неповоротка й набита снігом мені ти не потрібна такою іншим теж не потрібна — бо люди хочуть з людьми розмовляти а не з крижаними манекенами — тільки й стояти тобі під магазанами одягу цим двадцятиградусним морозом колись в твоїй голові перетікала енергія спокійними руслами нервових закінчень літали птахи подумки плавали риби, зайці сміялись так — сміялись зайці й дерева між собою розмовляли — бо ти людиною була а в первісних людей цвіте всередині там сад думок і намірів от відкриваєш рот щоб заговорити і а… кха… снігом набита голова й не викашляти ту не ковтнути твердінь ту і я битиму твоє серце битиму битиму битиму щоб воно врешті мене вдарило м'язовою пульсацією і стоячи осторонь — відкинутий спостерігатиму як ти концентровано уважно випиватимеш те розтоплене що грудкою тяжіло в черепі посміхнешся й ми разом радітемемо твоїй омріяній весні |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17035.html |