| Я назвав тебе брунькою
колись у вересні а зараз ти хворієш і я називаю тебе хворою брунькою мій сусіде подаючи ліки вмикаючи чайник відчуваєш себе хоч невиразною але твоєю нянею і це прекрасно всю ніч і весь ранок я спав як і ти сьогодні от тільки небайдужість до рухів за вікном відрізняла мою хворобу від твоєї — фізичної я все чую я сплю, але — сплю менше тому чую кожне твоє слово мій сусіде щастя в тебе є телефон і ти інколи розмовляєш з мамою на другому поверсі нашого складного ліжка — двох складних людей мене і тебе мій сусіде звичайно я готуватиму тобі їсти спокійному і мовчазному адже так цікаво — готувати комусь — розуміння надходить з їжею невдовзі ти видужаєш, хвора брунько і ми про щось говоритимемо |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/17040.html |