| Колись в нашому під'їзді всі жили дружньо
по-заводському як спільнота як сім'я пам'ятаю літніми вечорами чоловіки збирались на лавочці виходив сліпий дід Валік з гармошкою швидко біля нього з'являвся хтось з бубном підсідали кілька бабусь балакали про життя в кого що новеньке болить діти їздили на маленьких велосипедах до перехрестя і назад мінялися й стривожено чекали поки їхні велосипеди повернуться з-за рогу будинку всі були ще молоді сорокарічні папи сорокарічні мами під'їзд співав озивався частим гриманням дверей це тільки зараз під вікнами оселяються переважно автомобілі й дехто став нарікати що в будинку вмирає багато ніби нещасливий будинок - забувають про долю хтозна, може авто там тихенько спілкуються між собою ось тільки трава вся витоптана тепер - всі окремо за себе тепер приглядаємось хто на чому приїхав |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17188.html |