2010-07-16 : Laric : Спека

Ми спимо в затісних містах, де згортаються і відмовляють працювати легені, Де до справжнього, природнього польоту сноведінь - прірва, Де від спеки тане міцне каміння, а трава пожовкла вже у травні. Ми ходимо по розпеченій земні похмуро, і шукаємо у відзеркалені вікон сенс "ходіння", і відбитки пальців розказують більше за говоріння, і очі твої часом викривають твій смуток.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/18024.html