2010-08-11 : Літ. редактор : Ми ще встигнемо за...

Сині метелики снів твоїх зранку стегна мої обліпили й долоні. Падають, падають, падають коні в стайнях спогадів, повних уламків. Тиша. Тануть тіні на темному тлі. Швидше – пророкують загибель Землі. Залишайся на вічність у камерах мого замку. Срібні перстеники, мідні монети котяться градом під ліжко зім’яте. Пахне у чашці заварена м’ята наших подихів, повних секретів. Тиша. Тануть тіні на темному тлі. Швидше – пророкують загибель Землі. Ми ще встигнемо, може, зачати нову планету.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18111.html