2010-10-31 : Lilu Shulz : про діда

Маленька зірка тихо впала І завалялась в лопухах... Вже не світилась, помирала, Бо хто без крил - уже не птах. А люди йшли собі з роботи, Зтупіло дивлячись вперед і вниз. В кого біда, а в когось так, турботи, Та не такі, щоб стати на карниз Лише один старенький в капелюсі Гуляв свого посивілого пса. Знайшов гаснучу зірку у пилюці - Така мала, а все таки краса! Накрив пакетом і поніс додому, Натер до блиску - стала як нова, Та забагато радості одному, Тим більше, коли сива голова... Встав серед ночі, все одно безсоння, Поніс красуню у найближчий сквер, Повісив на каштані серед гілля... Вернувся... вклався... і тихенько вмер.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18342.html