2011-01-24 : Ivan Kulinski : навчання

лінійка згадаєш лінію чітку на університетськім плаці, й здивує дата на квитку: 01. 09. 11. ниви, правлені плугом, хати, переїзди, станції будуть в картату смугу зливатися. меншає, меншає меж, і десь у сивіючих скронях ще поки ледь чутно, а все ж лунає тривожний дзвоник. навчання згадалася парта біля вікна. бажання щошвидше дорослішати, оминувши процес набування знань. напис «ласкаво просимо». перший цілунок з настею — при всіх, «з язиком», неквапний, і як у порожньому класі товстенька наташка плакала. життя усе ще попереду. недавно із другом побились. бере відпустки у червні. ніщо, загалом, не змінилось. вчиться давати здачі. віддає бутерброди собакам. і синці та інші невдачі — пусте, тому що насправді ніщо не болить дужче розбитого серця твого. і хочеться не забути кожен день, кожну мить його. дівчинка здушено плаче. не існує частин у мові. і всі невідомі в задачах все ще йому невідомі. крейда в руці кришитиметься. відповіді не буде. та все, що йому лишилося він ні за що не забуде.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18601.html