| Ти підходиш іззаду, цілуєш мене у шийку.
Хихочу, вивертаюсь, починаєм дитячу бійку. За подушку ховаюсь, лоскочу, вдихаю твій запах. На секунда замріялась й – бац! – ти мене уже злапав, Підім’яв, розказав моїм ребрам дитячу казку, Яка ж тут утриматись може солідності маска? Я кричу, регочу, звиваюсь вужем під тобою… Гусенята по шкірі моїй проходять юрбою. І на пичці твоїй цей кумедний пихатий вираз! Прикидаємось ми, наче кожен із нас уже виріс, Та стягнувши із себе фірмові краватки и блузки, Починаєм шалітись. – Ти б може піддався? – Дзуськи!!! І знесилені навіть в бік одне одного дивимось з-коса ;-) А на ранок ти цьомаєш свіжі синці і засоси. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18861.html |