2011-06-20 : Glyk : буває по різному

Ще не пройло німиті з того часу, відколи я торкнулася тебе, душю десь глибоко плачу, а зовні рву з ненависті себе. ти був прекрасним відчуттям спокою, із щастя вирувала в тілі кров, але коли торкнулась я тебе в останне, то ніби в серце стрілив хтось срілов. О ні, не зболі ! й точно що не з втрати, а через те, що просто зрозуміла я . ти був вдумках моїх лиш просто димом , який що дня вдихала тихо я. і післа зустрічі коли сплилися руки, коли сказав ти те що так давно чекала я , я зрозуміла. що ти зовсім інший. ніж той якого так любила я. У горлі Ком з очей тичуть солоні сльози, бо ти тим був, ким жила я весь час, ці всі роки, я так цього чекала, але не знала що відмовлю я з двох нас я уявляла палко наші ночі, і поцілунки, і як ти мене несеш гарячими руками в тихі ночі..... Я рада тому, що залишилось тепер. Бо я не топлюсь в них я бачу просто очі і не бентежить мене ні тривога з ким зараз ти й за ким ти ще в бігу , Я вільна і я дякую лиш богу , за гріх через який від себе не біжу!!!!!!!

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/19011.html