| перехожі ховають думки як руки в кишені
під повіками мрії і залишки вранішніх снів я не хочу в цій грі бути тільки мішенню кілометри долати словами не лічачи днів надсилаю тобі електронні листи як молитви без мотивів без будь-яких марних надій я зайшла за межу я втомилась в цій дикій гонитві порятуй хоча б словом у відповідь серце зігрій відступати не можна свій смуток ховати за осінь відділяти пунктиром вечір від темряви ночі за своє вперто борються а не боязко просять молитовно складаючи руки й потупивши очі |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19261.html |