2011-10-25 : Байкот : Ні добра, ні лиха вже не знати
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Немає щастя серед вічних протиріч. Поділене на чорне, біле, день і ніч. Тіла ба ліпляться з одного звісно тіста. Один є вихід із причинного бо місця. Людського роду на чолах клеймо. І матінки землі плоди дарма їмо. Якби на світі воля лиш одна моя… Не мали б люди над собою короля. Для вічності нової не бракує часу. Зіллються люди в гарну нову расу Та й будуть згодом жити-поживати. Їм ні добра, ні лиха вже не знати...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/19299.html