| проходить літо … всі коханки дзвонять і пишуть:
як ти там? я скоро буду у києві, мені так бракує твоєї тиші, ти ніколи мене не кохав, але з тобою я відчувала всевишнього, пам’ятаєш, як тоді біля озера ми обривали самотні вишні, як ти облизував мої терпкі пальці і гладив мої сідниці, і я забула свого колишнього, і тихо віддалася тобі мов миша? я кажу їй «так!», мені досі о третій ночі бракує легкої еротики, зрештою, всі ми потребуємо обіймів і ніжних, тілесних дотиків… приїзди, будемо в'язати вірші солодкими, збудженими язиками. о шостій я поцілую твоє плече, відвернусь і буду гладити котика, а зранку вип’ємо кави, і потім обов’язково їм щось відпишемо… |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19839.html |