2012-12-30 : Окталлія : Мрій

Сказано Тобі: “Мрій!” І зустрінеш Ти Принца свого судженого. І явиться Він Тобі за тридев'ять віршів у день, коли Ти замрієшся. І буде Він першим стрічним на шляху Твоєму од Себе до Себе. Лише із путі не збийся. І упізнаєш Ти Його за вустами обвіршеними. І усміхнеться Він Тобі тричі, і о пів на четверту усмішку - поцілує Тебе. І буде усе достоту, як намрієш Ти. Лише імення Його не питай, допоки не увіруєш у Нього істинного. І як би Його не нарекли, а сотворений Він для Тебе єдиної. І одкриються всі небеса перед Вами, і зійдуться світи усі - видимі і невидимі, і сусвіттям розквітнуть. І казки Вам себе розкажуть, І серця Ваші будуть уповні. І житимете Ви удвох в тридев'ятому небі, що сьоме. Допоки не спитаєш Ти у Нього: “Як Тебе звуть?” І відповість Він Тобі іменням своїм на питання усі: “Мрій. Мене звуть Мрій.”

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20101.html