2013-03-01 : Літ. редактор : Ти такий гарний, як Джізус

Мій синтетичний герою, сплетений з решток ілюзій, Де ти не знаєш про мене, ким ти залатуєш діри? Як ти живеш упівсили в горах Тибету чи Грузії? Як я без тебе ще й досі глузду не втратила й віри? Ти такий гарний, як Джізус, ти такий мудрий, мов лама. Ти такий щедрий, як нива, і золоте твоє сім’я. Ти відчуваєш, як жінка, і зрозумієш, як мама. Ти – як Малесенький Хлопчик, взірваний у Хіросімі, Світишся, сліпиш і плавиш жаром нестримного Духу. Ти, наче Хаул, розсікаєш небо в летючому замку. Ти такий сильний, як море, та не образиш і мухи. Я так на тебе чекаю, я тебе знаю ще змалку… Мій синтетичний герою, склеєний з мрій і фантазій, Де ти, мене не зустрівши, тихо страждаєш і досі? Ти повертайся скоріше чи з Аргентини, чи з Азії. Я тобі виплела саван з сивого свого волосся… ©

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20238.html