| Зрони останній зойк у море зір,
Почуй бриніння риб і шепіт бруньки. В тобі димлять, іржавіючи, труби. В тобі сурмлять. Це по тобі сурмлять. Мовчи, вдивляйся, скришуючи зір Об горизонт. Як грізно дме блакить, Як солодко розлазитись на клапті… Ця вулиця закінчується псом, І ти тримаєш чорну парасолю У чорних лапах. Вже скоро. Ще хвилина, ще – живи. Щось жевріє в той час, як крижавіють Повіки, вежі, ягоди… Годи Собі в усім, корися, чоловіче.. Рожеве м'ясо вікон. Час біди. Рожевий ліс і лис в передчутті. За мить - останній зойк. Воно чатує. Біжи чимдуж. Не можеш – стій чимдуж, Ніде не віднаходячи притулку. Ця вулиця – не більш, як ряд калюж І ти. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20331.html |