2013-05-13 : papirchik : Без певного місця проживання

Напевно, ти живеш в тому вікні, що навпроти мого, котре змінює напрямок місяцями. Хоча в нього ніколи не дивлюсь, але відчуваю – ти там є. Спостерігаю лише зверху вниз, де проходять особи невідомої статі, Тримаючи в руках гумові шкіри своїх дітей, Виносячи їх в смітник, щоб забути. І я забуваю, але запах солодких дерев залишається в пам’яті. Можливо, ти також викидаєш непотріб, Котрий я щоночі перебираю, шукаючи запах вірним песиком. Цікавість просить заглянути в очі квадратні, Але осіннє – шепоче: «Вона все ж викинула свій запах».

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20367.html