2013-06-01 : papirchik : Зроблю ще одну фотокартку

Я – світло, що вимальовує фігуру котра схилилась на підвіконня… вона щиро всміхається заради мого життя, напевно віддала б усе щоб лише я міг фотографувати її вуста. Знову дивився на неї сьогодні в тих картинах де мешкає минуле. Бачив кроки, їх чотири. Очі її тікали від мого подиху, До тих кроків, котрі мені не належать. Тепер фотокартка завжди зі мною: Очі – плямами, носик – квітами, Губи – чайкою.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20413.html