| Сьогодні Господь поголив бороду
Розсипав її по землі І народжувалися зелені поля Безмежні ліси Та протоки невеличких річок з Глибоких порізів на щоках Творця Я глянув у небо ним важко пливли Дві ластівки з продірявленими вітрилами Вони не звертали зі шляху Та заховалися за попелястими Пальцями Всевишнього котрі впустили лезо Воно вгрузнувши у землю відрубало брилу чорного хліба котрий слізьми покотився полем а за ними дідусь на підводі. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20418.html |