2013-09-05 : Байкот : Ідилічна параноя
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Прокинувся невиспаний і далебі замріяний. З цим треба щось робити аби не зле стало. Мрії геть бо заведуть у полон натхнення Чув учора як подейкували що вже не літо. Дійсно. Ранок вмивається скупим променем. Старе листя готується впасти додолу. Мляві коти лижуть свої хвости і мовчать. Людина он вийшла з хати понюжать погоду. Дощ у небі готується впасти всім на голови. Цю ідилічну параною нарікли іменем Осінь. Придивився а людина шо вийшла із хати- то Я. Міг і помилитися, бо хутко зник за дверима. Аби не мати сумнівів подивився на стелю. Порядок - її немає. Натомість на все небо. Моє відображення Хоч з цим нормально. І завжди б так. Тепер час подвигу. Нарешті. Відштовхнувся від підлоги і зник у самому собі. проживу нарешті цей день як всі нормальні. Вдалося! Тепер не скрутно буде до вечора...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20569.html