2013-11-03 : Окталлія : ***
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Не твоя в тому осінь, що я відлетіла у вирій - Де птахи перелітні цілують в уста небеса… І не варто мене сотворяти, не треба кумирів. Заведи собі привида - будеш і з ним, ніби й сам. Не твоя в тім зима, що я вчасно навчилась літати. Відрахуй сім дощів - і почнеться тобі снігопад. Я край світу знайшла, де хмарини з солодкої вати: Тут сакральне тепло і цвітіння рожевого спад. Не твоя в тім весна, що із вирію я прилетіла. Це хороша прикмета - от-от і настане нісан: Я зніму свої крила, а разом із ними це тіло… Ти залишишся з привидом - ніби і сам, і не сам.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20649.html