| Ця трава – не тобі.
У трави – теж шлях. Два десятки тому ще: «Авва… Но-но!», - траві. Це дитя навчав світ, тепер світ навчає Дитя. Тоншає пуповина між Землею й дитям землі. Ти ходиш по ній – вона зеленіє СОБІ. Твої стопи чудові, і у трави життя. Нема протиріч. Не є те, що здається тобі, трава – є! Не з того дитя почало облік скарбів. Тобі все було дано, й нічого із того - твоє, крім дому у Ньому, що пізно чи рано ти знайдеш, і трава знайде. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21063.html |