| Через сто тисяч років робот-антрополог
зніме культурний прошарок, знайде хмиз, під ним «секретик» з уламку скляного і вицвілого фантику Love is. І нас оголосять цивілізацією любові, хоча ми викресали її з сердець, як доісторичні люди – трохи глини й свободи волі – викресали вогонь з кам’я. І нас оголосять цивілізацією любові, хоча любов була у Петрарки, і ще може у Йоко, якби не наркотики (як без них в рок-н-ролі?), більшість – були одинокі. Через сто тисяч років оновлені вібрації рознесуть нефіліми, тоді знову крилаті. І ти – тут, в двадцять першому – вдихнувши акацію, одна з перших розчинешся в Анахаті. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21065.html |