| бо сновидою є
сновигаєш не стріхами то лісом-полем молочночорним бач галери міжзоряні колисають тебе урвища й пащі пекл обступають тебе йди впрост до горища роззявленого го-го повз химер рогатих і вишкіри дебаркадерів турнікетів мол зазвичай пустує о цій порі залізничний вокзал пахне мертвим тілом о цій порі парові мотори гасові лямпи птахи о цій порі лиш відхилення від нормальної амплітуди коливань соловеєчку соловеєчку давай не виводити так ніжно так облудно натомість сідай мені на плече дивись мені у пітьму де захід замкнений на собі так довго так невідступно жде |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21262.html |