2016-12-26 : Chinasky : №1

Поетизувати навколишній світ і внутрішнє світло було зовсім просто. Це стало схожим майже на повсякденність майже на ранкову каву майже на папіроси "Ялта" майже на дотик пальців. Цілком ймовірно що з плином часу ми неодмінно перетворилися би на янголів з розбитими дитячими колінами і як у риб скляними від невинности очима.. аби не трьохлітрові слоїки з темним портвейном приторним і приземленим. З плином часу я так і не став янголом божевільним вегетаріанцем.. мені завжди хотілося ковток липкої крові і крихту неоковирного перформансу.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21356.html