2020-04-10 : stenis13 : Маґрет

Я узяв псевдонім Томас Бекет Кентерберійський Тебе звали Саманта, Матильда, чи, може, Маґрет. Ми сиділи у барі і пили чистісінький віскі. Я збрехав, що художник, й що твій напишу я портрет. А на ранок лиш розпач, похмілля і прикра досада. Почуттів не залишилось, окрім до себе жалю. Я поїхав молитися до Ґетсиманського саду. І натхнення прийшло, і ти вийшла в квіту мигдалю. Я відтоді не пишу, то було востаннє і вперше. А по ночах до мене приходить розп'ятий Єврей. Ти дзвонила, казала, що я сам себе перевершив... Та знесла той портрет на горище, як Доріан Грей.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21666.html