| спалюю струхлі мости
в стиснутих скронях теж зморені вільні світи плинуть у вічність без меж стогонів марних росток косить страждання врожай на скрип старечих кісток щастя своє наражай мужність, жіночність - пусте дався вам той пеемес з кров'ю минеться проте жде триголовий пес |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21745.html |