| полиште будинки і сім'ї
і спіть у шкарпетках прокиньтесь під звуки вранішньої стрільби і жийте по слову дерев під вікнами ваших в'язниць і він полишає сім'ю і будинок і королева вужів стріча його в лісі розрівнює коси йому калиновим гребінцем і на великодній службі його нудить причастям тепер він не знає що пити і що їсти і куди йому йти і не може полишити ґанку музею війни де колишуться мокрі осінні останні сумні садові троянди втішники і простителі за відсутності справжнього вибору сектант звіроподібний наречений це лише імена матріфаг самогубчий дзвіночок син батьківщни теж імена а вона проростає мов сяюче дерево в рухомій юрбі в клоузері перед нальотом ментів і патріотично налаштованих підлітків кожен - тюрма з літер згусток свинцевих чорнил кастет по суті і пісня його на меморіальнім граніті звучить так кінь стоїть в могилі вершник лежить в могилі з татуюваннями як у мене і я люблю його і ненавиджу вас бо хочу подобатись вам бо не знаю як кінь диха землею і землю їсть п'є землю і вершник каже земля корабель зривається з мілини в геометрію і шампанське в тотальний каталог і попередню змову це за твоєю щокою кісточка колискова це за стіною шакали сядь на коня вдар шенкелями по ребарах помри по щоках стікає вапно сім'ї будинки і гіпсовий хліб це свобода і танки і гармати-сорокоп'ятки це теж свобода і вона складається з літер чорних сяйливих жучків на екрані колючого дроту as is ось непроглядний меркурій ось промені світанкового тріпу і лежати їбалом в підлогу нормально нормально лежати роз'юшеним щачлом в підлогу навіть приємно і мова є травестія синтаксису не навпаки солов'їна вишнева шняга пустіть рядами тацю для пожертв |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21769.html |