2023-02-13 : ясмаленькойбуковки : мовчання

мої мрії й так були малоповерхові але ж і їм позривало дахи та голови половина під‘їздів у полум‘ї наче сніг осипаються попіл і штукатурка неможливо більше збирати шкурою стільки болю і люті стільки епідемії землетруси війни перетворюють все на руїни сірий пил згребе екскаватором час після нас хтось знесе на звалище наші книги і коли сторінки гортатиме вітер серед закладок що робила мама із фотоплівки серед пір’я чайок серед пролитого чаю серед засохлого листя серед підкреслень стислих виявляться наші безіменні екслібриси сумую скучаю

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21830.html