2005-03-22 : Ivan Kulinski : Самознищення

іван кулінський наступна станція нове життя випадковості «Будь с встречным чудом осторожней... Я встречным «здравствуй» говорю. Несёшь мне гибель, почтальонша? Прохожая, тебя люблю!» Андрей Вознесенский випадковості присвячую ці рядки бо хіба це не чудо блукаючи навмання дістатися сонця простягти руку торкнутися і лишитись живим випадковосте тобі хвалу співаю і прошу не ображатися як буду раптово невдячним а виправляти помилки людини маленької що з сонцем хоче жити надалі іван кулінський наступна станція нове життя + + + знайома людина якось попередила варто лише сказати ніколи як завтра з першим поглядом сонця на землю скажеш назавжди зустрів її і спитав яка різниця що вважав своїм позавчора якщо учора не помер мовчання іван кулінський наступна станція нове життя + + + + навіть тінь за плечима іноді нагадує яскраву картину подаровану знайомим художником і починає дратувати іван кулінський наступна станція нове життя всередині але від поверхні ще недалеко здоровий глузд немовби старий трудоголік що вперше за двадцять років узяв відпустку /довгострокову – напевно/ час від часу все ж таки повертається блукає коридорами і кімнатами від столу до столу ей дядьку ідіть собі там в «дерев’яшці» пиво руб двадцять не заважайте працювати на щастя самознищення іван кулінський наступна станція нове життя + + + + + старі книги повикидати з полиць щоб читати тільки твої вірші а до нас нехай хоч потоп або відсутність вогню

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/4711.html