|
лоскотно.(ru-keyboard) без надii таки сподiваюсь що крiзь трупи усяких надiй навпростець капiлярних мереж в незагоэнiй вiчнiй рiллi розiллюсь металевим хробаччям iз асфальтових капсул своiх з-пiд шматка верблюжачоi вовни залоскочений в вiщому снi. кожний сон буде вiщiм наразi кожна ковдряна втеча униз коли побожно свiт вiдригаэ i пiдводить до вуст наших тиск до грудей тобi вплетаэ запах що так певно я вподоба навiть як його не вiдчуэ залоскочена змiстом земля. повний череп грудноi наливки щось космате в тремтячих руках згорне заюлозить обличчям по паркету мiмiчних прикрас i дiдусiв згадаэ i свiтло що заливало радари усi разом зi смiхом i марними ракетами коли лоскотка не лишала цвяхiв. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/472.html |