2005-05-05 : Намнаплеватьштейн : відчуття

у жодній книжці не пишуть про нашу іржаву воду про наші примружені очі що котяться центром міста спиняючись біля сходинок крамниць та інших шухлядок і кліпають вподобаючи вологу темряву суму і місячне світло капає у нашу іржаву воду і дихаючи зіницями ми п”ємо високі стіни і теплі порухи одягу в повітря здіймають гранули моїх вуглекислих видихів твого спітнілого кисню аморе ніхто не цікавиться про нашу іржаву воду ніхто із темної вулиці не топче очиці наші і плаваючи калюжами із бруду окропу й лінощів ми терпнемо з несподіванки що нам потрібне повітря

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/4943.html