2005-06-15 : Ганнуся : Небо

Недбало кинуті уламки мрій - дарунок цьому світові, який щоранку заглядає у вікно, а потім злякано втікає. І знов нема нічого, тільки небо холодне й темне, безмежне і пусте. Навіщо ж даремно просити у нього того, про що мрієш? Воно не почує, далеке й незнане, самотнє й безжальне...Хіба ж небо стане слова дурні слухати?

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5265.html