2003-01-21 : Намнаплеватьштейн : watercolour

невiдмовна яснiсть невимовна химернiсть зорi смарагдовi темно розколються очi пролiски шкiрянi вiзерунки ринва спiва дощами нахили мене донизу до самого зойку прикореневого тримай за долонi мiцно нахили мене до теплого до смутку до сплетiння дiвочого дивись в зiницi дивися присмак хiни дерева виблискують дотягнися випий ще мого срiбла коли прохолоне вигинатимусь як народжена як занепад поперек спить духмяно лови пальцi в себе на грудях дихай вдосвiта велетень спина провалля ковдра безлiч безлад бiля шелесту поштового задля блискiток тисне ходи до мене дивись як вигонився паросток дай вилизати обличчя серденько зойкни слухай втопи в силуетi тiльки для того для зараз для потiм ясене сiра вовна сповий мене заколисай сузiр'ями шляхами трикутниками затишок сiль зап'ястя зорi смарагдово темно тисне ходи до мене

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/544.html