2005-07-28 : Юрр : Лютує війна

Лютує війна - без початку і краю - Холодна, і довга, і зла. Хвилює до болю, печаллю проймає І чашами горя до дна. І день як недень; і неначе примарне Те світло, що видно ледь-ледь. Усе, що було: справжнє, чисте і гарне - Згоріло, чи згнило, чи згинуло геть. Та - contra spem spero - я все ж сподіваюсь. Бо поки душа ще жива, Надію плекаю й до Бога схиляюсь. Він - сильний. І Він не вмира.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5577.html