| Зневажаючи один одного
Вони йшли, тримаючись за руки Посміхаючись всім З холодом у душі. А чи було кохання? Ніхто не мав відповіді. А я кожен раз зупиняла їх І казала, крізь муки Що люблю і його і її Хоча вони геть не схожі На мої уявлення Зразкової, ідеальної сім'ї У цьому шаленому світі І так тривало довго Занадто довго А ж до наступного мого життя. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5745.html |