2005-10-25 : Андрій Любка : потоком

з кожним днем усе важче чинити спротив імпотенції духу яка наростає іноді прокидаюся вночі ніби у теплій воді ось я чую як вона хлюпає ось відчуваю цей морок вода у камінні і я у воді і все ніби спокійно але ж: ця суча українська поезія ця йобана силаботоніка оця закатована земля яка дала світу всього двох поетів до мене шевченка і стуса а іноді я відчуваю нову епоху яка в мені пульсом лягає у вени кров`ю блукає тілом браслетом таврує душу рядками травмує руки і я вбираю цю енергетику і я всотую нову епоху і цілком несподівано у теплій воді чую приглушену музику Андрій Любка

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/6355.html